«Не встигла дописати». Поетична вистава

Дитяча театральня студія «Бу-Бу-Бу». Центральний палац культури м. Чернівці.
«Не встигла дописати». Поетична вистава. Зельма Меербаум-Айзінгер.
Режисер-постановник: Іван Данілін

Zelma_02
Zelma_03

Єврейська дівчина Зельма Меербаум-Айзінґер народилася 1924 р. в Чернівцях. Її коротке життя було безжально обірване 1942 р. в одному з нацистських «трудових» таборів Трансністрії, коли їй заледве виповнилося вісімнадцять. Зельмині вірші, написані німецькою мовою і присвячені коханому другові, дивом уціліли.

Zelma_04
Zelma_05
Zelma_06
Zelma_07
Zelma_08
Zelma_09
Zelma_28

Я хочу жити.
Глянь, який барвистий світ!
В нім стільки є м’ячів і гарних плать.
І стільки уст чекають і горять,
Щоб пити щастя юних літ…

Автор: Зельма Меербаум-Айзінгер.
Переклад: Петро Рихло

Zelma_01_1
Zelma_10
Zelma_11
Zelma_12
Zelma_13
Zelma_14
Лише 57 віршів налічує ліричний спадок Зельми Меербаум-Айзінґер, серед них 5 перекладів – з їдишу (Іцик Манґер, Гальперн Лейвік), французької (Поль Верлен) та румунської (Дісчипол Міхня). У більшості поезій вражає спостережливість молодої поетеси, її завжди свіжий, незамулений погляд на світ.
Петро Рихло
Zelma_15
Zelma_16
Zelma_17
Zelma_18
Zelma_19
vis_06_02
Zelma_20
Zelma_21
Zelma_22
Zelma_23
Попри все, Зельма ніколи не давала своїй меланхолії цілковито заволодіти собою. Вона сприймала життя у всій його повноті, вміла радіти й сумувати, дивуватися вічним метаморфозам природи, захоплюватися красою пейзажу й милуватися тонким контуром зеленого листка.
Про те, як інтенсивно розвивався талант молодої поетеси, свідчить її найбільший за обсягом твір під назвою «Поема». Дата його написання – 7 липня 1941 р. – один з найтрагічніших днів в історії Чернівців. Напередодні, 5-го липня, в місто ввійшли німецькі частини СС, почалися повальні арешти й розстріли єврейського населення, а 7-го липня спалахнула підпалена нацистами головна синагога – «Темпль». «Поема» Зельми – не тільки живе свідчення тих страшних подій, але й їхнє художнє переосмислення. Поетична зрілість «Поеми» вражає, мимоволі виникає запитання: як могла ще зовсім юна дівчина знайти настільки адекватні художні засоби для відтворення цього зловісного лиходійства?

Петро Рихло
Zelma_24
Це найстрашніше – сліпо віддаватись
і бачити, що зайва ти.
Вже ні на що не сподіватись,
як дим у безвість відійти.

Автор: Зельма Меербаум-Айзінгер.
Переклад: Петро Рихло
Zelma_25
Зельма Меербаум-Айзінґер померла 16 грудня 1942 року в трудовому таборі с. Михайлівка від висипного тифу та загального виснаження. ЇЇ мати Фрідеріка теж не вижила в тих умовах…
Перед самою депортацією в Трансністрію, коли мати похапцем складала сумку з речами першої необхідності, Зельма дописувала свій альбом поезій. 57 віршів вже було записано. Наприкінці – рядок червоними чорнилами: «Не встигла дописати»…
Zelma_26
Zelma_27
vis_06_03

Дякуємо акторам, режисеру Івану Даніліну за виставу.

vis_06_04

©Тетяна Спориніна,
фото автора
T_Sporynina_2019

Advertisements

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s